За традицією робиться лялька-мотанка з ниток, клаптиків, стрічок, сіна та сушених трав, деревної кори, круп та інших натуральних матеріалів. Раніше такого достатку тканин і стрічок не було, тому які ганчірочки були під рукою, такі й використовували, найчастіше — домоткані.
Лялька-мотанка – це втілення жіночої сили, що лежить у мудрості, внутрішньому заклику оберігати та захищати сім'ю. І хоч би як таємниче це звучало, українська лялька встановлює зв'язок між поколіннями. Вважається священним символом, передаючи по нитці роду захист від злого, здоров'я, благополуччя.
Для виготовлення ляльки обов'язково використовуються фрагменти тіла жертви (нігті, волосся, виділення), а також річ чи фрагмент речі, що належать жертві. Після створення лялька зазвичай ховається у відносній близькості від жертви або закопується неподалік місця, де жертва часто буває.