Хоча за часів СРСР нас, радянських школярів, посилено готували на випадок ядерної атаки. Ми знали, що за команди «Спалах праворуч!» (ну, або ліворуч) треба падати під парту, і падали, хоч і не вірили, що загроза реальна. Країна нарощувала міць ядерного щита, за яким кожен відчував себе у безпеці.