На мою думку, завжди краще істина, яка спонукає людей робити вчинки, намагатися змінювати своє життя і не чекати, коли станеться диво. Співчуття навпаки дає людині порожню віру, забирає у світ надій і мрій, які від реальності.
Виходить, що головна істина в житті – це сама людина, і тільки їй вибирати, як жити далі. Однак у кожному разі кожному потрібна реальна надія, а чи не втішна брехня зі співчуття. Фінал п'єси залишається невизначеним. Порушивши тему сильної особистості, автор дає можливість героям щось відчути, усвідомити. Збережена копія
Суперечка про людину у п'єсі – це засіб, за допомогою якого письменник зображує перші кроки до нового життя. Показавши незвіданий світ приречених людей, він закликає задуматися про справді важливі речі, які дозволять змінити майбутнє. Людина завжди прагне зрозуміти власне призначення та сенс життя.