Історія освітлення вулиць: як це було у минулому

Висвітлення вулиць – важливий аспект розвитку міської інфраструктури. Протягом історії людства люди використовували різні способи подолати темряву ночі. У середні віки переважно освітлення здійснювалося з допомогою багать і смолоскипів. Проте, з часом з'явилися нові технології та методи, що зробили вуличне освітлення більш ефективним та безпечним.

У Стародавньому Римі використовувалися світильники, що освітлювали вулиці міст. Вони були виготовлені з теракоти або металу і містили освітлювальний прилад – "свічку". В епоху Відродження в Європі вчені та інженери створили складніші системи освітлення, включаючи вуличні ліхтарі, запалювання яких здійснювалося вручну щовечора.

У ХІХ столітті було зроблено значні прориви у розвитку вуличного висвітлення. 1820 року в Лондоні було запущено планетарій, який протягом наступних кількох десятиліть став стандартом у вуличному освітленні. Подібні планетарії встановлювалися в інших містах Європи та Америки. Вони працювали на газовому світлі та складалися з одного або кількох ліхтарів на кожному стовпі.

Чим раніше освітлювали вулиці?

Спочатку в електричних ліхтарях використовували лампи розжарювання. Вони освітлювали вулиці яскравим, близьким до сонячного світла, проте витрачали надто багато енергії.

Як включається вуличне освітлення?

Як правило, здійснюється лампами, закріпленими на щоглах, стовпах, шляхопроводах та інших опорах. Лампи включаються вночі автоматично за допомогою елементів системи керування освітленням або вручну з диспетчерського пункту.

Хто вмикає світло на вулиці?

Висвітлення вулиць та дворових територій входить до зобов'язань органів місцевого самоврядування, тобто. е. адміністрації сільського поселення. Таке правило наведено у статті 14 закону №131-ФЗ від 6.10.2003 р., у пункті 19, де йдеться про затвердження правил благоустрою та здійснення контролю за їх виконанням.