ДЕБІЛ, -а, м. Психічно недорозвинена людина.
dēbilis – "слабкий", "немічний"; англ. moron, feeble-minded, high-grade defective) – найслабший ступінь розумової відсталості, зумовлений затримкою розвитку або органічним ураженням мозку плода. Збережена копіяПохожі
Синоніми
- розг. недоумкуватий
- дурень; книжн.: олігофрен, даун, кретин, ідіот, розумово відсталий; устар.: великий руки дурень, дурень у нагніт, дурень у притруску, дурень із замочкою, невступно дурень; устар., прост.: п'ятий дурень; розг.:
Збережена копіяПохожі
Дебілом називають людину, яка взагалі не може сформулювати жодного питання. Ідіот – це щось середнє між кретином та дебілом. У ідіота зазвичай є кілька безглуздих питань, з яким він чіпляється до сотень інших людей у соцмережах, сподіваючись знайти серед них своїх союзників.