Смиренність досягається самозапереченням, тобто переконаністю в тому, що по суті ти не робиш нічого доброго. Горе тому, хто вважає свої гріхи незначними. Він обов'язково впаде у тяжкий гріх. Людина, зі смиренністю переносить все спрямоване нею осуд, наближається до досконалості.
Значення слова «упокорюватися» ЗМІРЯТИСЯ, -яюсь, -яєшся; несов. 1. Несов. до змиритися.
Смирення самостійний психічний стан спокою, умиротворення або рефлексія, що формуються головним мозком. Етимологія слова свідчить про суть терміна — прагнення світу, умиротворення. Смиренність властиво вольовим людям, незалежно від ідеологій чи релігійних переконань.