Значення слова "тире» ТИРЕ, неск., пор. 1. Розділовий знак у вигляді довгої горизонтальної рисочки (—).

Тире ставиться між двома реченнями та між двома однорідними членами речення, з'єднаними без допомоги спілок, для вираження різкої протилежностінаприклад: Я цар – я раб, я черв'як – я бог. Не дивно зрубати голову – мудро приставити. Тут не життя їм – рай. Збережена копія

Тире ставиться, щоб роз'яснити чи показати те, що є перед ним, чи протиставити явища. Після тире обов'язково потрібно дотримуватися сполучної паузи. Голос має підвищуватись на ударному слові перед тире ще сильніше, ніж на комі.

Тирі зазвичай не ставиться, якщо присудок виражено прикметником, займенниковим прикметником, прийменниково-іменним поєднанням: Погода нестерпна, дорога погана, ямщик упертий … (П.); Земля велика та прекрасна (Ч.); Вишневий сад мій! (Ч.); Небо без жодної хмарини; Люди тут надзвичайної доброти.