Аллілуйя ([ɐlʲɪˈɫuɪ̯ːə]; з ін.
Амінь (євр. амен – нехай буде так). Слова амінь та алілуїя (євр. – хвалите Господа) перейшли практично незмінними у всі переклади Біблії: Септуагінту, Вульгату, слов'янську та російську Біблію.
Під час богослужіння «Алілуя» звучить в особливо значущі моменти, наприклад, на Літургії: при Малому вході, на Херувимській, перед читанням Євангелія, після Причастя.
Ámen; Церков. -слав. бꙋ́ди, буді; араб. آمين, амін) зазвичай завершальна формула в молитвах і псалмах в ісламі, іудаїзмі, християнстві, покликана підтверджувати істинність слів.