ПІДПИСНИК, -а, м. Той, хто підписався на якесь л. друковане видання.
У разі діє правило російської: в суфіксі іменників «чик-щик» після букв д-т, з-с і ж пишеться буква «ч». У решті – літера «щ». Корінь нашого іменника закінчується на приголосну "с", саме тому ми і напишемо букву "ч".
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | підписчик | підписчики |
| Р. | підписчика | підписчиків |
| Д. | підписчику | підписчикам |
| Ст. | підписчика | підписчиків |
Збережена копіяПохожі
під-пис-чи-ця А. Залізняка). Приставка: під-; корінь: -пис-; суфікс: -чиць; закінчення: -а [Тихонов, 1996].