Подушечкою (під мізинцем) долоні закриваємо щільно вухо, а рукоятку камертону, що звучить, прикладаємо до голови за вухом – в районі потилиці. Таким чином, вухо не чує зовнішніх звуків, а чує лише звук камертону. Весь цей трюк робиться однією рукою, навіть тренуватись не доведеться.
Класичний камертон виконаний з металу у вигляді U-подібного металевого стрижня з рукояткою та кулькою на кінці. Якщо легенько вдарити по камертону якимось твердим предметом, то вільні кінці починають тремтіти — «вібрувати», як кажуть музиканти, і лунає звук.
Камертональне дослідження слуху – це метод виявлення слухових порушень за допомогою камертонів. Ці пристрої мають форму літери «У» і при ударі видають звук певної частоти та тональності. Процедура дає можливість оцінити кісткову та повітряну (кондуктивну) провідність.