ГрафА, -и; ж. [від грец. graphē – риса] 1. Смуга, стовпець (зазвичай обмежений двома вертикальними лініями) у таблиці.

Словник Лопатіна також свідчить про розмовний варіант мн. числа цього слова: варіант написання та вимови за схемою 1c^: граф'я, графів, графьям, графів, графіки, графіки. … граф

відмінокод. год.мн. год.
Їм.графграф'я
Р.графаграфів
Д.графуграфья́м△
Ст.графаграфів

Граф, -а, м. Збережена копія