Антитеза, антитеза (від ін. -грец. ἀντίθεσις «протиставлення») – риторичне протиставлення, стилістична фігура контрасту в художній або ораторській мові, що полягає в різкому протиставленні понять, положень, образів, станів, пов'язаних між собою загальною конструкцією або .
Антитеза (протиставлення) — багатозначний термін, що залежно від контексту може означати: У логіці — судження, яке суперечить тезі. Антитеза є необхідною складовою непрямого доведення.
Антитеза – це оборот поетичної мови, у якому посилення виразності різко протиставлені прямо протилежні явища, поняття, думки. Ця стилістична постать заснована на протиставленні порівняних образів, епізодів, картин для найбільш точної передачі почуття та посилення виразності мови. Збережена копія
Види антитези
| Об'єкти протиставлення | Приклади |
|---|---|
| Два одухотворені персонажі, образи. У літературознавстві звуться антагоністів. | Аріель та Калібан (В. Шекспір, «Буря») Іван та Чудо-Юдо (російська казка «Бій на Калиновому мосту») |