Тільки дуже чекай, Жди, коли наводять смуток Жовті дощі, Чекай, коли сніги мітуть, Чекай, коли спека, Чекай, коли на інших не чекають, Забувши вчора. Чекай, коли з далеких місць Листів не прийде, Чекай, коли вже набридне Усім, хто разом чекає.
Чекай мене і я повернуся, Всім смертям на зло. Збережена копія
80 років тому, 14 січня 1942 року, у газеті «Правда» вперше було опубліковано вірш «Жди меня, і я повернуся…». Нині його називають символом Великої Вітчизняної війни. 26-річний фронтовий кореспондент Костянтин Симонов написав ці рядки про один із найтривожніших місяців — липень 1941 року.