У СРСР інваліди в буквальному значенні слова переставали вважатися людьми. Все, що обіцялося радянській людині системою, було не для них.
Інвалідність може бути фізичною (наприклад, параліч, втрата кінцівки, глухота), психічною (наприклад, депресія або посттравматичний стрес) та розумовою (наприклад, ненавченість). Одні люди вже народжуються з деякими порушеннями, інші стають інвалідами внаслідок нещасного випадку чи хвороби.
Як правило, у 60-80% випадках дитяча інвалідність обумовлена пренатальною патологією, а 20% із них припадає на інфекції. В даний час проглядається тенденція до зростання кількості дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, приглухуватість, вроджені та спадкові захворювання очей.