Імператор – це найвища влада у державі, символ його єднання та стабільності. Континуїт влади, доступ до найважливіших секретів держави та прийняття рішень на найважливіші державні питання – ось основні функції імператора. Він виступає у ролі глави держави та заповнює перепустку між політичними силами та учасниками владних процесів.

У демократичному суспільстві роль глави держави може бути виконана президентом. Однак, незважаючи на це, імператор відіграє незамінну роль деяких країнах, таких як Японія. Він є символом єдності та традицій, має поверхневі повноваження, відіграє важливу роль у національній психології та самосвідомості. У цій ролі імператор уособлює стабільність і непохитність держави, яку може надати лише найменш важливий орган влади.

Крім того, імператор може виконувати роль посередника, пом'якшуючи політичні протиріччя та напругу між різними групами чи партіями у країні. Такі функції особливо важливі у періоди політичної кризи чи незавершеної національної ідентифікації. У цьому сенсі імператор уособлює єдність нації та стабільність внутрішньої політики, діючи у найвищих інтересах країни.

Навіщо потрібен імператор
1Єдність держави та суспільства
2Забезпечення стабільності та порядку
3Символ влади та авторитету
4Подання держави на міжнародній арені
5Делегування повноважень та прийняття рішень
6Збереження історичної традиції та культури
7Можливість об'єднання різних народів та націй
8Досягнення найвищого добробуту та процвітання держави

Чим займається імператор?

Імператор виконує низку державних формальних та церемоніальних дій – він призначає прем'єр-міністра, головного суддю Верховного суду, відкриває сесії парламенту, оприлюднює закони.

Скільки зараз у світі імператорів?

В даний час Акіхіто є єдиним у світі царюючим імператором. 30 квітня 2019 року Акіхіто добровільно залишив престол, передавши трон своєму старшому синові, спадкоємцеві принцу Нарухіто.

Чим займається імператор у Японії?

Імператор Японії (яп. 天皇 Тено:) — символ держави та єдності нації Японії, виконує функції формального глави держави. У разі конституційної монархії виконує переважно представницькі функції, маючи набагато менше повноважень, ніж, наприклад, британський монарх.